Запит
Чітке визначення цілі щодо накопичення енергії вважається вирішальним для просування переходу на відновлювану енергетику та зміцнення національної енергетичної безпеки. Галузеві експерти пропонують законодавчу мету досягти щонайменше 100 гігават-годин (ГВт·год) ємності акумуляторних накопичувачів до 2030 року — приблизно в чотири рази більше, ніж поточний рівень.
Згідно з останніми даними національних енергетичних органів, до середини 2025 року було встановлено близько 2,2 мільйона стаціонарних систем акумуляторного зберігання енергії, що забезпечують сукупну потужність близько 23 ГВт·год. Таке швидке зростання підкреслює стратегічну роль, яку відіграють великомасштабні системи зберігання енергії у балансуванні попиту та пропозиції в системах відновлюваної енергетики.
Системи акумуляторного зберігання енергії є важливими для майбутнього інфраструктури чистої енергії. Вони зменшують потребу в резервних електростанціях, знижують вимоги до розширення мережі та мінімізують обмеження виробництва сонячної та вітрової енергії. Стабілізуючи ціни на електроенергію та подолаючи розриви в потужності в періоди низького виробництва, накопичення енергії підвищує надійність та доступність відновлюваної енергії.
Ці переваги роблять потужності для зберігання енергії центральним елементом у побудові сталої, гнучкої та економічно ефективної енергетичної системи, яка вигідна як споживачам, так і економіці.
Щоб повною мірою використати потенціал накопичення енергії в Німеччині, політикам рекомендується усунути регуляторні перешкоди та модернізувати систему, що регулює розвиток енергетичної інфраструктури.
Галузеві опитування показують, що близько двох третин компаній у секторі акумуляторних накопичувачів енергії надають пріоритет прискоренню та спрощенню процесу підключення до мережі. Інші ключові запити включають розширення терміну дії звільнень від плати за мережу для накопичувачів енергії та визначення чітких правил багатоцільового використання, які дозволяють системам працювати як з відновлюваними, так і з традиційними джерелами енергії.
Ці покращення полегшать розробникам проектів впровадження проектів зберігання енергії в онлайн-режим та сприятимуть досягненню цілей національного енергетичного переходу.
Галузь підтримує запровадження попередньої інформації про підключення до мережі для підвищення прозорості та оптимізації розробки проектів. Такий підхід дозволяє розробникам систем накопичення енергії оцінювати потужність мережі перед поданням офіційних заявок, що скорочує час та адміністративну складність.
Експерти також рекомендують обов'язкові механізми резервування, які розподіляють потужність мережі на основі прогресу проекту. Такі заходи зміцнять інвестиційну впевненість і запобігнуть блокуванню потужності мережі неактивними проектами.
Подальший прогрес у цифровізації енергетичного сектору вважається життєво важливим. Стандартизовані терміни, автоматизовані системи затвердження та штрафи за затримки можуть зробити процеси підключення до мережі швидшими та прозорішими.
Крім того, експерти закликають до швидкого впровадження пільг на будівництво великомасштабних систем акумуляторного зберігання енергії, які вже визначені в національних рамках енергетичної політики. Ці правові оновлення пришвидшать розгортання та підвищать конкурентоспроможність галузі зберігання енергії.
Встановлення цілі щодо накопичення енергії в 100 ГВт·год до 2030 року не лише стимулюватиме технологічні інновації, але й забезпечить надійність енергопостачання в системі, яка все більше базується на відновлюваних джерелах енергії. Узгоджуючи політику накопичення енергії, цифрову інфраструктуру та регуляторну підтримку, країна може посилити гнучкість своєї енергетичної системи та створити довгострокову економічну цінність.
Завдяки скоординованим діям, чітким цілям та активній участі галузі, великомасштабне зберігання енергії може стати наріжним каменем глобального переходу до сталого енергетичного майбутнього.
Наш експерт зв’яжеться з вами, якщо у вас виникнуть запитання!