Глобальний прогноз сонячної енергетики на 2025 рік: зростання, виклики та шлях уперед

Останній огляд світових ринків фотоелектричної енергії за 2025 рік, підготовлений IEA-PVPS, знаменує собою історичну віху в секторі сонячної енергетики: світова потужність фотоелектричних (ФЕ) систем перевищила 2,2 теравата (ТВт), при цьому лише у 2024 році було введено в експлуатацію понад 600 гігават (ГВт). Цей сплеск відбувся на тлі падіння цін на модулі, зумовленого надлишком пропозиції, що демонструє як стійкість, так і волатильність сонячної галузі.

Дві сторони 2024 року: Бурхливий розвиток інсталяцій на тлі ринкової напруги

У 2024 році світовий ринок фотоелектричної енергії зазнав рекордних обсягів встановлення, на чолі з Китаєм (357,3 ГВт), далі йдуть ЄС (62,6 ГВт), США (47,1 ГВт) та Індія (31,9 ГВт). Понад 30 країн приєдналися до «Клубу 1 ГВт». Однак цей успіх супроводжувався зростаючими викликами, зокрема, інтенсивним надлишком пропозиції, зниженням маржі та зростаючим тиском на виробників.

Швидке прискорення впровадження сонячної енергетики випередило готовність енергосистеми, політичні рамки та потужності ланцюгів поставок у кількох регіонах. Ця невідповідність сигналізує про нагальну необхідність перегляду планування інфраструктури, моделей фінансування та регуляторних стратегій для забезпечення стабільного довгострокового зростання.

Політика, кліматичні цілі та тиск інвесторів: крихкий баланс

Імпульс впровадження сонячної енергії більше не залежить лише від вартості. Кліматичні зобов'язання, геополітична енергетична безпека та зростаючі очікування інвесторів прискорюють її впровадження. Однак ці ж сили створюють навантаження на застарілу інфраструктуру, виявляючи крихкість сучасних систем. Скоординоване планування та сталий розвиток будуть важливими для подальшого розвитку.

Динаміка світового ринку: нові гравці та зміни в моделях розвитку

Китай зміцнив своє світове лідерство, наблизившись до 1 ТВт сукупної потужності фотоелектричних систем та забезпечивши понад половину світового приросту у 2024 році. Його домінування підживлюється потужною політичною підтримкою, економічно ефективним виробництвом та агресивним розгортанням.

Інші ринки, що розвиваються, продемонстрували вражаюче зростання. Пакистан збільшив потужності з трохи більше 1 ГВт до 17 ГВт за один рік, тоді як Бразилія та Індія стабільно розширювалися. По всій Африці, Південно-Східній Азії та Латинській Америці набирає обертів, хоча політична невизначеність та обмежена мережева інфраструктура залишаються перешкодами.

Регіональна співпраця набуває обертів завдяки спільним дослідницьким ініціативам, спільній інфраструктурі та гармонізованому регулюванню — раннім сигналам більш інтегрованої глобальної сонячної екосистеми.

У 2024 році домінуючим сегментом були комунальні фотоелектричні системи, особливо в Китаї, Індії та США, завдяки надлишку доступних модулів та економіці великомасштабних проектів. Тим не менш, дахові сонячні панелі продовжують забезпечувати будинки, малий бізнес та енергетичні громади, особливо в районах з високими цінами на електроенергію.

Зростання популярності гібридних систем, що поєднують сонячні панелі на даху, накопичення енергії та керування інтелектуальною мережею, ілюструє зростаючий акцент на гнучкості, енергетичній самодостатності та стійкості мережі.

Волатильність ринку: надлишок пропозиції та структурні ризики

Незважаючи на високий попит, сонячна енергетика стикається зі структурним дисбалансом. Надлишок пропозиції, особливо в Китаї, знизив світові ціни на модулі, що спричинило фінансове навантаження по всьому ланцюжку створення вартості. Запаси в Китаї та Європі у 2023 році перевищили 150 ГВт, накопичення яких продовжувалося до 2024 року.

Цей дисбаланс спонукає до закликів до нових політичних інструментів: обмеження потужностей, скоординоване планування між пропозицією та попитом, а також ширша географічна диверсифікація виробництва.

Менші гравці особливо вразливі. Великі виробники, завдяки агресивному ціноутворенню, консолідують частку ринку, змушуючи багато малих і середніх підприємств скорочувати свою діяльність або виходити з ринку. Політикам, можливо, доведеться підтримувати менших новаторів, щоб забезпечити різноманітність та стійкість ланцюгів поставок.

Багато країн скоригували свої цілі щодо сонячної енергетики та схеми підтримки у 2024 році. Конкурентні аукціони та корпоративні угоди про купівлю електроенергії (PPA) набули популярності, тоді як моделі винагороди еволюціонували від фіксованих «зелених» тарифів до ринкових стимулів, що враховують екологічні та соціальні фактори.

Цифрова трансформація прискорює зміни. Такі технології, як інтелектуальні лічильники, динамічне ціноутворення та торговельні платформи між користувачами, змінюють роль споживачів. Однак ці зміни залежать від оновленої нормативно-правової бази та міжгалузевої координації.

Довгострокова послідовність у політиці сонячної енергетики залишається недосяжною. Хоча деякі регіони пропонують передбачувані багаторічні програми, інші часто змінюють напрямок, що підриває довіру інвесторів. Більша стабільність політики буде життєво важливою для мобілізації приватного капіталу у великих масштабах.

Інтеграція мережі: наступний рубіж

Високий рівень проникнення фотоелектричних систем приніс нові виклики. Перевантаження мережі, обмеження та негативне ціноутворення стають дедалі поширенішими на насичених ринках, таких як Австралія, Іспанія та деякі частини США.

Вирішення цієї проблеми вимагатиме як технологічних, так і регуляторних інновацій — гнучкого реагування на попит, інтеграції транспортних засобів з мережею, покращеного прогнозування та інвестицій у цифрову мережеву інфраструктуру. Транскордонні мережеві взаємоз’єднання також пропонують полегшення від локального надлишку пропозиції.

На тлі торговельних перебоїв посилився тиск на місцеве виробництво. Виробництво сонячної енергії в США зросло згідно із Законом про скорочення інфляції, перевищивши 40 ГВт/рік до 2024 року. Індія розширила свої виробничі потужності модулів на 60 ГВт/рік завдяки своїй програмі ALMM.

Однак, одних лише субсидій не буде достатньо для створення стійких ланцюгів поставок. У звіті наголошується на необхідності інтегрованих екосистем, включаючи постачання матеріалів, розвиток кваліфікованої робочої сили та інноваційні центри, для досягнення енергетичної незалежності та економічної цінності.

Сталий розвиток також набирає обертів. Уряди та інвестори все частіше враховують циклічність та дотримання ESG-прийняттів у рішеннях щодо закупівель. Тепер очікується, що фотоелектричні системи відповідатимуть стандартам життєвого циклу, включаючи можливість переробки та виробництво з низьким впливом на довкілля.

Роль сонячної енергії в переході на чисту енергетику

У 2024 році сонячна енергетика становила 75% нових потужностей відновлюваної енергетики та 60% світового виробництва чистої енергії. З огляду на рекордно низькі ціни та розширення глобальної політичної підтримки, сонячна енергетика закріплює своє місце як фундаментальний елемент енергетичного переходу.

Його застосування тепер виходить далеко за рамки електроенергетики — підтримуючи виробництво зеленого водню, промислову декарбонізацію та стратегії адаптації до зміни клімату. Планування передачі енергії, багатоцільові енергетичні вузли та гібридні рішення формують майбутнє інтегрованих енергетичних систем.

Висновок: Масштабування з метою

Звіт МЕА-PVPS за 2025 рік відображає як перспективи, так і проблеми зростання сонячного сектору. Щоб реалізувати свій повний потенціал, галузь повинна вийти за рамки простого розширення потужностей до розумнішого, більш інклюзивного зростання, заснованого на стабільній політиці, стійких ланцюгах поставок та гнучкій інфраструктурі.

Шлях уперед вимагає узгодження — фінансів, регулювання та технологій. Сонячна енергія зараз є критично важливим стовпом глобального кліматичного та економічного порядку денного. Сталий розвиток не просто корисний, а й необхідний.